Спомин

Джмелі гуділи густо й басовито, як бомбовози, важко розверталися, наближаючись до квітки. Потім на мить змовкали, збирали солодкий пилок. І знову злітали, не знаючи, що заперечують усі закони фізики, здіймаючи в повітря заважке волохате тіло.

Прощавай, літечко!

Літечко лилося теплом через паркани, падаючи в садки грозами та підпираючи небосхил веселковими коромислами, струшувало з кучерявих яблунь планетки білого наливу, на світанку тихесенько розплющувало барвисті оченята гордовитим гладіолусам, відхиляло зелену паранджу, вивільняючи з полону ніжні личка величавих красунь лілей, а сонячною дниною розмальовувало їх свіжою палітрою теплих акварелей, лагідно цілувало стомленим сонцем оголені плечі та руки, дарувало рясні зорепади короткими ночами, ведучи услід за собою нові знайомства й побачення, кохання і шлюби... Порядкувало хазяйновите літо й у селі - на полях, городах. Нав"язало повні кущі, як решета, картоплі, сповило шорсткими серветками молочні кукурудзяні початки, розкидало врізнобіч довгі батоги нахабного колючого гарбузиння, зарум"янило кругленькі щічки абрикосам, запалило вогнища помідорів, налило своєю щедрістю жито і пшеницю, а в кошики соняхам по самісінькі вінця нагаптувало відбірних чорних перлинок, затопило воскові келії вуликів духмяною повінню липового та гречаного меду... Так і трудилося літечко, не покладаючи рук... Літо - літечко! Люблю тебе і святе твоє ділечко...

Яблунька

Вона росла не в садку, а зовсім скраю, біля присадкуватої хатини з лупатими вікнами, які тільки й бачили на своєму віку, що ту яблуню. До самого її вершечка наче причепилося налите сонцем яблуко з ніжним рум"янцем на всю щоку. Коли гілкою коливав вітер, у ньому видзвонювали зернята. Яблуня, а отже, і яблуко, походили зі знатної родини, бо сорт мав навдивовижу гарну назву - Королівна Бокфльор.

Будиночок

Продам гарний будиночок за містом, де на світанку співають птахи.Навколо росте зелений ліс, у якому тече потічок із чистою сріблястою водою. Щоранку крізь вікна до будиночка зазирає сонце. У надто спекотний день тут можна сховатися в тіні веранди, де завжди панують затишок і прохолода. А ваші вечори урізноманітнюватимуть неповторне сюрчання цвіркунів та зоряне небо над головою.

Земний рай

Такі сонячні, наповнені ніжним літнім теплом дні не дивина на півдні України. Бездоганність небесної блакиті лише де-не-де порушують ажурні хмарки- парашутики, які пливуть у невідомість під супровід легенького вітерцю. Із саду линуть аромати квітів і спілих абрикосів, у повітрі звучить неповторна бджолина симфонія, а неподалік, за пагорбом, таємниче море пристрасно обіймає золотопіщане узбережжя, непомітно крадучи в нього дорогоцінні сантиметри. Рай! Земний рай, який може змагатись за першість з тим, іншим, книжним, нереальним в очах прагматиків і манливим для тих, хто живе з вірою в душі.

А ви думали, що Україна так просто...

А ви думали, що Україна так просто. Україна - це супер. Україна - ексклюзив. По ній пройшли всі катки історії. На ній відпрацьовані всі види випробувань. Вона загартована найвищим гартом. В умовах сучасного світу їй немає ціни.(Ліна Костенко)

Злива

Небо видихнуло дощем. Нестримним, потужним. Він густими потоками бився об землю і розлітався брудними бризками - холодними й неприємно кілкими, аж кусали розімлілу від спеки шкіру... Злива змила останні скупі залишки впевненості в собі, просочилася в душу таким холодом, що не продихнути... Дощ нарешті закінчився, але все довкола було таким неприємно вогким та холодним, аж дрижаки пробирали...