Літній вечір

Вечір сидів на сливці, що вродила цього року рясно-рясно, що аж додолу гнулась, стікала соком, як кров"ю, розчісував проміння, яке позаплутувалось у гіллі, й щось мугикав собі під ніс. Захекане сонце стояло на обрії та вмивалось вечірніми росами на сон.