Лише день

Літо закінчувалося. І хоча сонце ще пекло немилосердно й будинки гойдали прозоре небо, на якому годі було побачити бодай хмаринку, однаково вчувалася скрадлива хода осені. Вона була в пожовклому де-не-де листі, в холодних ранках та в очах деяких перехожих, які, не поспішаючи, споглядали за навколишнім світом, вловлюючи найменші його метаморфози.

Щастя

Старайся щастя бачити в усьому: В краплинах зливи, в променях згори, В нічному небі та в ударах грому, І сам собі частіше говори; Що ти щасливий, маєш все для цього: Здоров"я, рідних й головне - життя. Не забувай подякувати Богу За кожен день, за кожне почуття, Яке прожив і переніс крізь душу... Не жди тривог і лиха теж не жди. Повір, ніхто твій спокій не порушить, Як будеш в собі впевнений завжди...

Червень...

Сонце стояло на видноколі, повновиде і розпашіле. яке буває в червні... Бігла польова дорога, обабіч якої зеленіли поля, а волошки та маки стелилися стежиною, уквітчуючи шлях.

Здається, часу і не гаю,

а не встигаю, не встигаю! Щодня себе перемагаю, від суєти застерігаю, і знов до стрічки добігаю, і знов себе перемагаю, і не встигати не встигаю, і ні хвилиночки ж не гаю! Ліна Костенко. "Вибране"

Таємниця виживання

Учителю, як змінити світ на краще? -Дуже просто, сину мій. Щодня вбивай раба, порадника, вождя, лінивого і гордовитого. -Але де я щодня знайду їх стільки? -У собі убивай, сину мій, у собі...

Народна мудрість

Скажи мені - і я забуду, покажи мені - і я не зможу запам"ятати, залучи мене до процесу - і я зрозумію. Люби землю. Вона не успадкована тобою від твоїх батьків, вона позичена тобою у твоїх дітей. Дім там, де тобі добре. Усе на землі має свою мету, кожна хвороба - ліки, що лікують її, а кожна людина - призначення.

Перші квіти